Важливим критерієм в оцінці придатності ґрунту для вирощування сільськогосподарських культур є її родючість, яку визначають за рівнем вмісту в ній поживних речовин, наприклад, азоту, калію, міді, фосфору, магнію, сірки та ін. З часом навіть найродючіші землі виснажується у зв'язку з її використанням. Саме тому важливо приділяти увагу її підготовці до чергової посадці: удобрювати, боротися з бур'янами, рихлити і покращувати структуру.
Підготовка ґрунту восени значно заощадить час і сили навесні перед посадкою. Перекопувати на зиму грунт необхідно досить глибоко - на 25-35 см, залишаючи великі грудки перевернутими, щоб осінні і зимові опади добре проникали всередину. Бур'яни слід видаляти з корінням, а їхні дрібні залишки і шкідники вимерзнуть взимку. Найчастіше восени вносять перепрілий протягом 2-3 років гній. Якщо в якості добрива використовується деревна зола, то не варто змішувати її з органічними або фосфорними добривами, тому це призводить до втрати азоту і зниження їх засвоєння. Золу також вносять для зменшення кислотності грунту. З цією ж метою можна використовувати і вапно або крейда, але не частіше, ніж 1 раз в 10-12 років. Якщо проводилася осіння підготовка грунту, то навесні достатньо тільки розрівняти грудки землі, розпланувати грядки, розпушити в них землю, додати при необхідності добрива і здійснити посадку. Якщо ж восени обробка грунту не проводилася, то весняну підготовку починають, коли зійде сніг, а земля підсохне і не буде липкою. Полягає вона в перекопуванні, позбавленні від бур'янів, добриві та поліпшенні структури грунту. Якщо грунт глиняна, то обробка передбачається більш ретельна: копка, розпушування, можливе додавання піску. Якщо ж грунт складається з піску або супіски, то обробку можна починати трохи раніше, використовуючи вила, додаючи дернову грунт, торф, глину для поліпшення структури грунту. Торфові грунти покращують піском і глиною в співвідношенні 2: 1.Обробку грунту необхідно проводити щорічно, щоб родючість грунту не знижувалася, тоді кожен рік буде радувати хорошим урожаєм.